Что такое хюгге, где его найти или как его создать?

Что это за особая жизненная философия, которая помогает создать атмосферу спокойствия, тепла, дружеской поддержки и находить счастье в повседневной рутине. Почему датчане предпочитают ресторану – скромные посиделки дома с друзьями, имея при этом один из самых высоких уровней дохода в мире? Как плохая погода, ежедневное приготовление еды и уборка дома делают датчан самыми счастливыми людьми мира?

Что такое хюгге (hygge)

Все книги и статьи про хюгге начинаются с того, что пытаются определить значение слова hygge, точного перевода которому нет. Так что не будем вдаваться в этимологию и филологию, а послушаем, что означает хюгге для самих датчан:

«Хюгге — это внутреннее спокойствие, мягкость и теплота. Уютное дружеское общение, присутствие в настоящем. Это очень тонкое понятие, состояние, которое достигается тысячей разных способов. Но в основе всегда теплая компания и наслаждение моментом».

Мортен Линдберг, он же Master Fatman,

датский диджей и легендарный радиоведущий

«Хюгге для меня означает полное расслабление, моменты, когда я ничем не стеснена — ни временем, ни обязанностями, ни стрессами, ни другими отвлекающими факторами. Это моменты, наполненные любовью, теплом, когда никто никуда не спешит и есть время на простые радости: игру в карты, книгу, ванну. Хюгге — это когда я смотрю, как смеются мои дочки, когда сижу с ними обнявшись. Хюгге возникает, когда я позволяю себе не спеша насладиться особыми мгновениями, но вместе с тем может по волшебству появиться в гуще повседневных дел — если только распахнуть глаза».

Нанна Мосегаард

«Хюгге помогает мне достичь гармонии. Если бы я не умела окружать себя хюгге, в моей жизни нарушилось бы равновесие. Хюгге помогает мне замедлиться и вспомнить, как важно находить радость в мелочах».  Леа Соммер

Хюгге - это всё вышеописанное: это состояние теплоты, спокойствия, уюта, приятного дружеского общения, близости, любви, гармонии, равновесия, полного расслабления, получения удовольствия от простых мелочей, это неспешное наслаждение моментом, присутствие в настоящем.

Скорее всего и вы не раз испытывали подобные чувства и состояния. Хюгге доступно всем и везде, где бы вы ни жили, оно повсюду. Разница в том,  что у датчан для этого есть особое слово.

«Когда у нас есть слово, обозначающее эти моменты, мы чаще замечаем их, ведь обычно они прямо перед носом. Они только и ждут, чтобы их заметили».

Мари Турелл Содерберг, актриса и автор книги 

«Хюгге. Датское искусство счастья»

Как создать хюгге

Также стоит отметить, что хюгге часто возникает спонтанно и неожиданно, оно может возникнуть даже в дороге или во время уборки дома.

«Нельзя просто сказать: „А сейчас будет хюгге“ — и ждать, что оно появится. Как нельзя сказать „Сейчас я влюблюсь“». Ибен Сандал, психолог, автор книги «Воспитание по-датски»

Некоторые датчане утверждают, что хюгге нельзя создать намеренно. Но всё же можно подготовить атмосферу и создать условия для его возникновения.

Атмосфера хюгге или как создать уют

«Хюгге может быть неосязаемым и абстрактным понятием, но тем не менее его можно обнаружить с помощью наших пяти чувств. У хюгге есть вкус, звук, запах и текстура, и, надеюсь, вы вскоре начнете видеть хюгге вокруг себя». 

Майк Викинг, основатель Института счастья в Копенгагене,

автор книги «Маленькая книга Хюгге»

Для многих хюгге прежде всего ассоциируется с уютом. Так и есть, атмосфера тепла и уюта очень важна для хюгге. К счастью, её можно создать и мы расскажем вам как. 

Быстрый рецепт хюгге – это свечи

Если вы спросите у датчан, что нужно для хюгге – 85% сразу назовут свечи. Или как они говорят – «levende lys», что дословно переводится как «живой свет».

«Приходя домой после работы, я первым делом зажигаю свечу. Это значит, что можно никуда не спешить, расслабиться. Я всегда беру с собой свечи в путешествия. Так я уверена, что где бы я ни оказалась, в каком бы отеле ни остановилась, я всегда смогу устроить себе хюгге».

Тильде Венгсгаард

Дания занимает первое место в Европе по потреблению свечей – один датчанен сжигает около 6 кг воска в год. 28% опрошенных зажигают свечи каждый день и ещё 56% несколько раз в неделю.

Американский посол в Дании Руфус Гиффорд сказал о влюбленности датчан в свечи: «Понимаете, они не только в гостиной. Они повсюду. В школьных классах, в комнатах для совещаний. Американец сразу подумает: «Это же пожароопасно! Разве можно держать открытый огонь в классе?» Но свечи создают своеобразную атмосферу счастья и эмоционального тепла».

Чем холоднее погода, чем меньше солнца – тем больше свечей и больше хюгге.

В декабре продажи свеч резко возрастают в три раза. Горящими свечами датчане украшают даже ёлки. «Что? Дерево и огонь, – воскликните вы, – что может быть более пожароопасным?» Поэтому у них есть ещё один неотменный атрибут Рождества в каждом доме – огнетушитель!

Приглушите свет – да будет хюгге!

Помимо свечей датчане просто озабочены светом и лампами. Этой одержимости поспособствовали  недостаток тепла и солнечного света с октября по март (целых пол года!). 

В какой ещё стране дизайнеры светильников (такие как Пол Хеннингсен, Арне Якобсен, Вернер Пантон и другие) будут чуть ли не национальными героями. Даже в самой простенькой и недорогой квартирке вы найдёте светильник или лампу одного из этих знаменитых на весь мир дизайнеров.

Дизайнерские датские лампы для хюгге от Поуль Хеннингсен (Poul Henningsen - PH Lamps, Louis Poulsen)

Но сказать, что датчане любят много света будет ошибкой. Они предпочитают мягкий и тёплый свет, который напоминает солнечный закат. А вместо одного источника сильного холодного света они предпочитают несколько небольших ламп расставленных по всей комнате.

И теперь я понимаю датчан. Раньше я любила много света, холодного, белого, рассеянного света исходящего от светодиодной лампы, висящей на потолке. Такой свет идеальный и просто необходимый для работы. Но для отдыха и расслабления – нужен тёплый и приглушенный свет. Узнав об этом, я стала сильнее чувствовать потребность в таком освещении. С тех пор, дома, после работы, мы выключаем верхний свет и включаем две настольные лампы. 

А когда к нам приходят гости, мы зажигаем свечи в подсвечниках (больше 6-7 штук) и расставляем их по комнате. Но верхний свет мы выключаем не сразу, а после того когда гости поедят и окончательно начнут расслабляться. Тогда остаются лишь свечи (и может быть, настольная лампа и свет от монитора), гости расслабляются ещё больше, время будто останавливается, иногда даже ничего не нужно говорить, все наслаждаются этим прекрасными моментом. Кстати, в один из последних приёмов в подобной атмосфере у нас получился импровизированный квартирник с пением и гитарой (ещё один факт про Данию: датчане очень любят петь и не стесняются, даже если не умеют этого делать).

Интерьер в стиле хюгге – много подушек не бывает

Интерьер вашего дома и предметы находящиеся в нём – это то хюгге, которое можно ощутить не только взглядом, но и на ощупь.

Датские интерьеры отличаются своей простотой и порядком в доме. Но при этом датчане обожают украшать свой дом винтажными предметами, натуральными материалами и особенно подушками.

«Пледы и подушки – обязательный предмет в любом hyggelig доме, особенно в холодные зимние месяцы. Кутаться в плед приятно, и иногда люди делают это, даже если им не холодно», - рассказывает Майкл Викинг.   

Все предметы в хюггном доме вызывают желание прикоснуться к ним и попробовать их текстуру на ощупь. Датчане отдают предпочтение практичному декору (прям как наши предметы в DayDreamer) – красивым предметами, которыми можно пользоваться. Чем больше индивидуальности и вещей, которые рассказывают о владельце дома – тем больше хюгге.

Самый главный индикатор в хюгге-доме – от туда не хочется уходить. 

Хюгге – это очень вкусно

Если свет – это то хюгге, которое можно увидеть, то еда – это вкус хюгге.

Пицца, заказанная на дом – это конечно вкусно, но для хюгге нужна домашняя еда. 

«Уделите немного времени и сил, приготовьте ужин или пирог, и за столом тут же возникнет атмосфера хюгге. Блюда не должны быть сложными и шикарными. Простая пища усиливает хюгге и не служит отвлекающим фактором». Мери Турелл Содерберг

Датская кухня очень простая и сытная. «Что касается ужина, здесь вполне подходящим названием для датского сборника рецептов стало бы «50 оттенков мяса с картофелем», - шутит Майк Викинг. Но это правда, датчане едят очень много картошки и свинины. В среднем, каждый из них съедает около 48 кг мяса в год. А самое популярное блюдо на обед smørrebrød – открытый бутерброд из кусочка ржаного хлеба, наверх которого кладётся всё, что осталось в холодильнике.

Еда – это не только вкус, но и запах хюгге. Когда входишь в дом, пахнущий снятым с огня Skibberlabskovs (очень похоже на наше Жаркое) или сладкой выпечкой, сразу возникает особое ощущение теплоты и там хочется задержать подольше.

Датчане те ещё сладкоежки! Ни одна хюгге-встреча не проходит без свежезаваренного кофе и сладкой выпечки, даже если это деловая встреча.

«Пирожные – это определенно хюгге, и мы, датчане, едим их очень часто. Увидеть пирожные в наших офисах – обычное дело, – рассказывает Майк Викинг. – Печенье и пирожные делают все более hyggeligt, они придают любой деловой встрече оттенок непринужденности».

Услышать звуки хюгге

Трескот дров в камине, капли дождя за окном, мурлыканье кошки – эти звуки так завораживают и они безусловно хюгге.

Хюгге может возникнуть и в полной тишине, но для приятной и расслабляющей атмосферы необходима музыка. Пение в компании под гитару  - самая хюггная музыка, которая только может быть, но это уже редкость в наше время. 

Благо, теперь нам доступны все музыкальные группы мира и онлайн радио-станции любого жанра. Больше всего для атмосферы неспешности, расслабления, теплоты и спокойствия подходит лаунж-музыка, мягкий джаз или блюз. 

Hygge-Music спойная, но не грустная, в ней есть весёлые ноты, в электронную музыку вплетены живые инструменты и немного ностальгии. Чтобы лучше понять и прочувствовать хюгге – послушайте компиляцию DJ Lintek «Acoustic Evening», которая замедляет время и наполняет пространство теплом.

Почувствовать хюгге – общение и компания

57 % опрошенных датчан утверждают, что для них самое оптимальное количество людей для хюгге – это 3-4 человека. Конечно, хюгге также может возникнуть и когда ты один, и когда ты в большой компании, ведь для каждого своё хюгге. 

Поэтому рассмотрим, каким должно быть хюгге-общение.

Непринуждённость и расслабленность

Самые приятные хюгге-моменты возникает в неформальной обстановке, когда мы полностью расслаблены и чувствуем себя самим собой. В такие моменты мы максимально открыты и свободно выражаем свои мысли.

«Хюгге возникает в тех местах, которые не требуют от нас соблюдения определенных правил поведения, где мы можем быть самими собой», - делится Миа Стенсгаард, художник-декоратор.

Безопасность и доверие

Искренности в разговоре невозможно достичь без чувства защищенности и доверия друг другу, а также взаимной поддержки и заботы.

Ностальгия и чувство общности

Конечно, чаще всего мы ощущаем это в компании давно знакомых нам друзей. С которыми уже столько всего пережили, нас уже столько всего объединяет и прошлые моменты мы вспоминаем с приятной ностальгией и присущим юмором.

Семейный фотоальбом французского фотографа и скульптора Алена Лебуаля, отца шестерых детей

Даже если к вам пришли в гости новые друзья – достаньте свой старый альбом с фотографиями. Это добавит ностальгии, близости и хюгге.

Равенство и спокойствие

Хюгге не возникает, когда вы спорите, выясняете отношения и кто главнее и умнее. Конкуренция и разговор на повышенных тонах – это анти-хюгге. 

«Хюгге – это ситуации, наполненные спокойной взаимной заботой. Когда никто не старается перетянуть внимание на себя и не разглагольствует подолгу, не давая остальным вставить ни слова». Майк Викинг

Равенство, одна из отличительных характеристик датского общества, является самым важным факторов общения для хюгге. Никто не считает себя лучше, умнее или главнее других и все вовлечены в разговор, никому не скучно.

«Хюгге — это когда мы говорим: „Хватит обсуждать политику, время хюгге!“ Мы забываем о различиях и делаем что-то вместе. С хюгге мы становимся просто людьми, отбрасываем все, что нас разъединяет, и начинаем понимать, что все мы в одной лодке. В хюгге нет элемента конкуренции».

Миккель Винтхер

Хюгге – это быть здесь и сейчас

Если вы хотите ощутить хюгге – спрячьте свой смартфон, выключите интернет, чтобы вас не отвлекали звуки мессенджеров и соцсетей. Находитесь полностью в настоящем, там где вы есть и направьте всё своё внимание тем людям, с которыми вы сейчас общаетесь. 

А если вы находитесь наедине с самим собой и пьёте чай с булочкой – остановитесь и не думайте ни о чём, кроме чая и булочки, тогда вы получите небывалое удовольствие от привычной вам еды и занятий.

«Для хюгге очень важно уметь проникнуться моментом, ощутить вкус жизни, радоваться ему и извлекать из него максимум положительных ощущений». Майк Викинг

Хюгге-занятия

Хюгге – это не только общение, это делать что-то вместе. В век индустрии развлечений мы позабыли о тех банальных вещах, которые дарят нам ощущение радости и счастья.

Слепить вместе снеговика, собраться огромной компанией и приготовьте вместе 5 видов вареников, собирать малину и грибы в лесу, разжечь огонь не из готового угля, а собранного хвороста.

С апреля по сентябрь датчане как можно больше проводят времени на природе, ходят в походы, устраивают пикники в парке, смотрят кино под открытым небом, садят цветы и собирают яблони в общественном саду. А как давно вы испытывали близость к природе?

Хюгге наедине с самим собой

Хюгге – удовольствие доступное не только в компании друзей и приятных родственников, а и когда вы находитесь наедине с самим собой.

Устройтесь удобно в комфортном месте вашей квартиры (у меня это балкон), возьмите в руки увлекательную книгу, рисуйте, зашивайте или приготовьте что-то вкусненькое. Это может быть абсолютно любое занятие, даже уборка и стирка. 

Самое главное, чтобы вы ощущали спокойствие, присутствие в настоящем, никакой спешки, суеты и лишних мыслей.

Хюгге – это простота

Хюгге – это простота во всём: в еде, в интерьере, в общение. Тушеное мясо с картошкой больше хюгге, чем шампанское с устрицами (точнее это совсем не хюгге). Уютные и недорогие предметы в доме, которые не жалко разбить или запачкать – это хюгге, а стеклянный стол и дорогая ваза со стразами, на которых боишься оставить отпечатки пальцев – не хюгге. 

Удобная одежда и простые развлечения, такие как настольные игры, совместная готовка новых блюд, поход за грибами или пляжный волейбол – это то что доступно нам всегда, стоит только вспоминать про них почаще и получать удовольствие!

Больше простоты – больше хюгге!

Почему хюгге делает нас счастливыми?

Датское общество не ориентировано на потребительство. Покупка машины означает заплатить за неё большие налоги (от 50 до 70%), а покупка большого дома – уделять много времени на его уборку. Поэтому, датчане уделают своё внимание семье и близким, а с друзьями встречаются чаще всего в своих квартирах и домах, а не в ресторанах. Им нравиться самим готовить и наводить чистоту в своём доме. Нередко можно услышать от директора компании: «Сегодня я ухожу в 16:00, буду готовить ужин для детей».

Сладости и дофамин

Родители знают, чтобы моментально обрадовать своего ребёнка – нужно дать ему конфету или мороженное. Это наглядный пример того, что происходит у нас в организме. Когда мы съедаем пирожное или другую вкусную пищу (необязательно сладкую) у нас выделяется гормон дофамин, который активизирует в мозгу так называемый центр удовольствий. Наше настроение поднимается и мы сразу испытываем радость.

Конечно,  кусочек тортика сам по себе не сделает нас счастливыми навсегда, но он очень важен для хюгге и удовольствия от жизни вообще. 

Присутствие в настоящем

Мы уже говорили о том, насколько важно для хюгге сфокусировать всё своё внимание на происходящем здесь и сейчас. Это и внимание на человеке, с которым вы сейчас общаетесь, и внимание на том, чем вы сейчас заняты.

Когда ваши мысли заняты тем, что уже произошло или ожиданием будущих событий и дел которые предстоит сделать – вы чаще всего ощущаете беспокойство, сожаление и прочие негативные мысли. Кроме радостного ожидания и приятной ностальгии. 

Если мы не научимся получать удовольствие от наших повседневных дел, то не научимся наслаждать и самой жизнью, ведь жизнь как раз и состоит из таких рутинных моментов.

Благодарность

Чувство благодарности исходит из хюгге, а хюгге из чувства благодарности. Это умение ценить то что у тебя есть, а не постоянно хотеть того чего у тебя нет. Быть довольным тем, где ты сейчас находишься, а не где мог бы быть. И ценить тех людей, которые тебя окружают своим вниманием и заботой.

В ходе многочисленных исследований и опросов выяснилось, что люди, у которых развито чувство благодарности, имеют более крепкое здоровье, развитую стрессоустойчивость и в целом более счастливы. Опираясь на эти результаты, Тал Бен-Шахар, профессор и автор книги «Быть счастливее. Сегодня. Завтра. Вчера», даёт рекомендацию регулярно вести дневник благодарностей, чтобы почувствовать себя счастливее.

Очень важно проявлять благодарность своим любимым людям (и не только), не воспринимать всё как данность. Это укрепляет отношения, а хорошие отношения – ещё один ключ к счастью.

Качественное общение

Исследования показывают, что те люди, которые поддерживают тесные связи с близкими и друзьями более счастливы, здоровее и дольше живут. Команда Института счастья во главе с Майком Викингом проверили одно из таких исследований в Копенгагене и подтвердили это заключение. «Если я не могу непосредственно спросить человека, насколько он счастлив, я спрашиваю, насколько он удовлетворен своими социальными отношениями, и это дает мне необходимую информацию», - рассказывает Майк о том как неразрывно связаны наши отношения с близкими людьми с уровнем счастья.

Созерцание прекрасного

В 1920-х годы Дания переживала экономический спад и именно тогда правительство страны отдало предпочтение развития дизайна окружающей среды. Несомненно, что это решение сделало датчан самыми благополучными и счастливыми людьми мира. Спустя почти сто лет (в 2011 году) британские учёные научно доказали, что любование красотой, в том числе искусством и предметами дизайна делает людей счастливыми, так как в этот момент у нас вырабатывается дофамин (прям как во время поедания сладостей). Вот почему датчане, сами того не осознавая, уделяют так много внимания декору и освещению своих домов.

Запомните рецепт и секрет датского счастья по хюгге:

Хюгге = вкусная еда + присутствие в настоящем + благодарность + качественное общение + созерцание прекрасного = удовольствие от жизни в квадрате = счастье!

«Хюгге — это компас, направляющий нас к тем важным моментам, которые не купишь за деньги. Хюгге — это умение видеть волшебство в обыкновенном». Мэри Турелл Содерберг

Поэтому в следующий раз, когда вы выйдете на кухню – готовьте с удовольствием, наслаждайтесь этим процессом, думайте о приятном и воспринимайте это не как каждодневную обязанность, а как увлекательное занятие. Наводя порядок в своём доме – наблюдайте с восторгом, как он преобразовывается, как становиться чистым и просторным. А потом пригласите кого-то себе в гости. И поверьте, приготовленные лично вами блюда оценят гораздо больше, чем ресторанные, ведь вы готовили это специально для ваших гостей и выделили на это время задолго до прийома. 

Хюгге – это про то, что счастье всегда у нас под рукой, стоит только его заметить и быть благодарным!

Пусть в вашей жизни будет больше хюгге! :)

6 способов как развить творческие способности и улучшить свою жизнь от Джона Кехо

Творческое воображение крайне необходимо во всех сферах нашей жизни – успех в карьере, новые подходы в воспитании детей, весёлое проведение досуга.

При этом 75% человек совсем не считают себя творческими личностями, оставляя эту роль художникам, музыкантам, писателям и другим деятелям искусства.

Джон Кехо, автор бестселлера «Подсознание может всё» утверждает, что у всех нас есть творческий потенциал, дарованный природой, что это неотъемлемая часть человека.

Помните красиво сложенные полотенца в виде лебедя в отелях Турции и Египта? Это творчество в работе горничной. А новый ингредиент в традиционном пироге вашей мамы – это творчество в простом приготовлении пищи. Творческий подход в ежедневных задачах наполняет нашу жизнь особым удовольствием и смыслом.

Поэтому если вы, как и многие, полагаете, что вам просто не дано быть творческой личностью – забудьте про это! И следуйте шести стратегиям по возрождению своего закопанного творческого потенциала:

1. Будьте исследователем - это начало творчества

Идеи начинаются с любопытства. Уолт Дисней

Кто такой исследователь? Это любознательный и любопытный человек, которому интересно как устроено то или это, который не боится пробовать что-то новое, экспериментировать с разными решениями обычных, казалось бы, задач. Он верит, что не всё ещё придумано, что его ждут открытия незнакомых миров, предметов, услуг, людей. Что он находится в потоке безграничного голубого океана идей. 

Самые значительные успехи в искусстве, бизнесе, образовании и науке пришли из неисследованных новых областей. Успех и счастье кроются не в подражании другим, а в создании своего собственного пути. 

2. Задавайте вопросы - расшевелите своё творческое мышление

Не бывает глупых вопросов. Глуп тот вопрос, который не был задан.

Жить творческой жизнью – значит быть в непрерывном поиске. Поиск ответов на вопросы, стремление к познанию – обязательные составляющие развития человека. Спрашивайте обо всем. Не принимайте ничего на веру. 

Подумайте, сколько мы совершаем автоматизированных действий, даже не задумываясь: вы продолжаете работать на нелюбимой работе, раз в год ходите святить пасху в церкви, не передаёте ничего через порог и замираете когда чёрная кошка переходит дорогу. Ваш ли это выбор или вы следуете социальным предрассудкам и народным поверьям? Если в таком способе жизни место творчеству?

Задавайте себе три самых главных вопроса: Зачем? Почему? и Что если?

Зачем я делаю эту работу? Почему я себя в чем-то ограничиваю? Почему каждое утро я завтракаю овсяной кашей? Как мне больше времени проводить с семьей? Почему я всё время такой уставший? Какими талантами я пренебрег? Что если мы продадим квартиру и переедем жить на Бали?

Наше будущее напрямую зависит от того, как часто мы задаемся вопросами и проверяем собственные убеждения, поступки, духовные ценности, цели, образ жизни. Если мы хотим новых перспектив, нужно задавать себе откровенные вопросы и без предрассудков прислушиваться к ответам, это откроет бессчетные возможности к переменам.

3. Вынашивайте кучу идей

Доктор Лайнус Полинг прежде всего известен, как популяризатор пользы Витамина C. С его подачи мы в детстве ели по аскорбинке в день.

Слишком часто в поисках решения или ответа мы выбираем первое, что приходит в голову и останавливаемся на этом. Если у вас только одна мысль, только одно решение проблемы, то у вас только одно направление действий, лишенное гибкости и креативности. Тренируйте свой ум и ищите несколько решений. Поиски второго, третьего, четвертого вариантов стимулируют творческую активность.

«Я заставляю себя всегда придумать хотя бы три концепции каждой кампании, а потом выбираю наилучшую. Правда, часто возникает искушение нарушить правило, – рассказывает Гай Боучард, креативный директор рекламного агенства. – Иногда первая мысль оказывается самой блестящей. Но я надеваю „шляпу раздумий“ и ищу еще идеи, даже если уверен, что воспользуюсь первым соображением. Иногда я использую первую идею, но чаще всего останавливаюсь на второй или третьей».

Жизнь полна несчётными возможностями и альтернативными решениями. Всегда продумывайте несколько вариантов и тогда в нестандартной и критической ситуации – вы будете подготовлены.

4. Нарушайте правила – ломайте привычки

Безумие - делать одно и то же снова и снова, ожидая другого результата. Альберт Эйнштейн

Творческий подход часто подразумевает ломку старых стереотипов и создание новых. Нет особого достоинства в том, что все вещи делаются так, как это заведено. 

Когда хоккейная команда Скотти Боумена, известного тренера-новатора, начинает проигрывать – он ставит рядом хоккеистов, которые никогда раньше не играли вместе. Это противоречит шаблонному правилу оставлять игроков на своих позициях, потому что они хорошо знают друг друга и могут предугадать передвижения каждого.

Один модельер из Нью-Йорка посоветовал мне в периоды творческого кризиса менять свой распорядок дня. «Когда я чувствую, что завяз в болоте, – сказал он мне, – то меняю распорядок сна. Вместо того, чтобы ложиться спать в 11 часов и просыпаться в 7 утра, я встаю в 4 и засыпаю в 9 вечера».

На протяжении трех месяцев я перестроил распорядок дня таким образом, что имел два отдельных промежутка для сна в сутки. Я вставал в 4 утра и работал до полудня, ложился в 2 часа дня и спал до 6 вечера, затем работал до полуночи и снова шел спать. Это невероятно повысило мою производительность, плюс у меня образовались два «утренних» периода, когда я лучше всего себя чувствую. К тому же я видел гораздо больше снов и, наконец, больше запоминал.

Если вы не можете достичь искомых результатов, то возможно, стоит изменить некоторые правила. Какие привычки и стереотипы вы можете сломать? Как встряхнуться? В какой жизненной области вам нужна революция? 

5. Дайте работу воображению

Наше воображение не вписывается в рамки реального мира. Оно безгранично. Что бы вы ни задумали, вы можете этого достигнуть. Наше творческое воображение поможет изучить разные варианты и многочисленные сценарии. Используя этот дар, мы можем изменить и исправить жизнь.

Вот два простых примера использования воображения в разработке новаторских идей.

1. Представьте, как бы это сделали другие

Если вы не знаете как поступить в той или иной ситуации или найти то или иное решение – вспомните человека, которым вы восхищаетесь, чьими его достоинствами и достижениями хотели бы обладать. Теперь представьте его на вашем месте. Эта личность столкнулась с вашими проблемами или задачами. Что бы он или она сделали? Как этот человек (например, Джон Ф. Кеннеди, Нельсон Мандела, Джон Леннон, Мать Тереза) станет действовать? Какими предположениями они бы воспользовались, а что бы отбросили? Какую уловку использовали бы в этой ситуации? Какие знания и навыки применили? Какие бы произвели революционные перемены? Этот процесс крайне важен для избавления от обманчивых ограничений и открытия возможностей, о которых мы и не подозревали.

2. Вообразите, что этот человек беседует с вами и дает вам советы

Этот способ приобрел известность летом 1996 года, после того как Боб Вудворд рассказал, что леди Хиллари Клинтон проводила воображаемые беседы с бывшей первой леди Элеонорой Рузвельт, чему научилась от известной писательницы и ученой Джин Хьюстон.

Наполеон Хилл, автор книги «16 законов успеха», поделился, как проводил воображаемые беседы с невидимыми консультантами, чья жизнь и деятельность произвели на него наибольшее впечатление, таких как Авраам Линкольн, Эндрю Карнеги и Генри Форд. Он закрывал глаза и представлял группу человек, сидящих вместе с ним за столом совещаний. «Здесь я не просто имею возможность сидеть среди великих для меня людей, но я руковожу этой группой, исполняя роль председателя», – отмечал он. Во время таких воображаемых совещаний рождались гениальные мысли и решения, которые вывели его на «чудесные тропы приключений и богатства».

6. Наполняйте колодец - как восполнить энергию

Наполняйте свой колодец отдыхом, размышлениями, новой деятельностью или хобби.

Это означает, что вы должны о себе заботиться, научиться рассчитывать свои силы и сознательно восполнять ресурсы. Человек 21-го века должен уметь более эффективно балансировать работу и отдых. Нет трудоголизму!

Наполнить колодец – значит мыслить весело, а не стандартно. Сделайте что-нибудь совершенно необычное, оригинальное, стимулирующее. Займитесь новой деятельностью или хобби: это может быть катание на лыжах, рисование, выдувка стекла, планеризм, водное поло, садоводство, все что угодно, лишь бы это наполняло источник и питало вас.

Многие люди, добившиеся успеха в этом мире, признавались, что часто свершали крупные открытия после того, как находили время для размышлений и переоценки. Это нетрудно понять, потому что пребывание в состоянии «ничегонеделания» заставляет ваше подсознание (творческий ум) нестись вперед на всех парах. И почти всегда в периоды бездействия приходят блестящие свежие идеи.

Теперь вы поняли, что быть творческой личностью можете и вы?

Итак, творческой мышление – это не дар избранным, а природный навык, который можно и нужно развивать для гармоничной, счастливой и успешной жизни. Это способность регулярно и непрестанно решать повседневно возникающие проблемы уникальным, новаторским образом, быть по ту сторону рутины и шаблонов, использовать вдохновение, всегда живущее в нас и следовать нестандартным мыслям.

Запомните эти 6 способов как развить творческие способности и улучшить свою жизнь от Джона Кехо (автор книги «Подсознание может всё»):

1. Исследуйте, будьте любознательны.
2. Ничего не берите на веру, задавайте вопросы.
3. Ищите всегда несколько вариантов ответов и решений.
4. Экспериментируйте, нарушайте правила и ломайте привычки.
5. Фантазируйте. Ваше воображение безгранично.
6. Восполняйте ресурсы. Находите время для отдыха и новых интересных занятий.

Откройте и используйте внутренний дух творчества, и он превратит вашу жизнь в веселое приключение!

БОНУС: Мы для вас подготовили все 6 способов в формате А4. Скачивайте, распечатывайте и пользуйтесь!

Книга Генрі Форд - Моє життя та робота

Вітаю Вас!

Сьогодні хочу познайомити вас з дуже цікавою автобіографічною книгою, а точніше з мислячою людиною, вдалого інженера, персоною в історії виробництва автомобілів, винахідника конвеєра і багато іншого - Генрі Форда! Я впевнений, що ви про нього чули. Але ці «чутки» напевно здебільшого обмежуються знанням про те, що він заснував одну із самих могутніх автомобільних компаній та був засновником конвеєра. Запевняю вас, мої знання про Форда та його компанію, теж обмежувались такими тезами, допоки я не прочитав книгу «Генрі Форд. Моє життя та робота» від видавництва «Наш Формат». Як то кажуть, книжки до нас йдуть саме тоді, коли ми цього потребуємо.

ДЛЯ КОГО ЦЯ КНИГА:

Вона для широкого кола читача, але все ж таки її просто must read всім підприємцям, які займаються виробництвом товарів або наданням послуг! Бо там ви знайдете багато корисного досвіду управлінських принципів, ідеологічних міркувань та конструктивні способи мислення! А також коректну мотивацію для бізнесу!

Читаючи книгу в мене було періодичне відчуття déjà vu, від деяких процесів та світоглядів, які залишились такими самими як і сьогодні, при цьому не самих корисних та ефективних. Але про все це давайте по черзі.

Книгу «Моє життя та робота» Генрі Форда можна умовно поділити на 3 основні розділи, в яких він ретельно та глибоко висвітлює свої думки, факти та досягнення:

1. Бізнес
2. Виробництво
3. Суспільство 

Кожен з цих розділів я розгляну окремо, фокусуючись на самих основних його ідеях та міркуваннях. Але спершу, про те як все починалось… 

Початок справи

«Працювати – це природно для людини.»

Перші знайомства Форда з механізмами почались з малих років. Його найкращими друзями тоді були всілякі інструменти та специфічні знаряддя для майстрування та ремонту чогось. З дитинства Генрі Форд бачив, як його родина фізично тяжко працювала на своїй землі обробляючи її. Хоча самому  Генрі не подобалось обробляти родинні угіддя. Він розглядав це як марнування життєвих сил та часу, бо коефіцієнт корисної дії обробки землі сягав приблизно 5%. Він вважав, що важку працю на полях повинна робити техніка, а людина керувати нею.

Його серце полонила ідея створення транспортного засобу, який дозволив би перевозити людей та вантажі без коней і був доступний більшості людей. На той момент їздили без коней тільки трактори та паровози. Працювали вони на паровому двигуні, це і було початком Фордівських експериментів в конструюванні своєї першої машини, яка їздила за допомогою парового двигуна. Після повного вивчення парових двигунів та експериментів з ними, він дійшов висновку, що за ними немає майбутнього, з технічних та практичних причин для реалізації автомобіля.

«Ідея не обов’язково гарна, тому що стара, і не обов’язково погана через те, що нова, але якщо стара ідея працює, то на нову ідею покладається завдання щодо отримання доказів на свою користь»

Далі ідуть роки пильного вивчення бензинового двигуна та конструювання «бензинового возика». Після успішних експериментів в 1896 році він продає свій перший бензиновий автомобіль за 200$, а в 1902 році започатковує свою  власну компанію Ford Motor.

Перший "бензиновий возик" від Генрі Форда

Цікавий факт: від початку експериментів до старту масового виробництва автомобіля Форд інвестував приблизно 10 років свого життя. Ніяких «магічних» паличок і феєричних осягнень за одну ніч. Праця, праця і ще більше праці.

1. Бізнес

Специфіка ринку

«Бізнес – це просто праця. Спекуляція вже виготовленими речами – це не бізнес. Це лише більш-менш пристойне паразитування, яке не можна усунути на законодавчому рівні».

Всі ті 10 років його роботи з конструювання та експериментів з двигунами було суто інженерною роботою, а тепер після заснування своєї компанії та започаткування власного виробництва прийшов період знайомлення з Бізнесом.

Що таке бізнес? Як він ведеться? Чому саме так? Все це почав вивчати Форд. Він так само завзято і систематично вивчав Бізнес як і двигуни. Початок знайомства з «догмами успішного бізнесу» було досить дивним відкриттям для нього.

І ось перші з них:

«Специфіка бізнесу полягала в тому, що основна увага приділялася фінансам, а не ефективності послуг».

Тобто бізнесу було в принципі начхати на споживачів, вони хотіли продати якомога дорожче свій продукт не самої високої якості. Це вже не кажучи навіть про оптимізацію та покращення виробничих потужностей.  Приділялась зависока увага до фінансів, замість самого виробництва та надання послуг клієнту.

А «Гарним бізнесом уважався не той, у якому за гарну роботу отримували справедливий прибуток, а той що давав можливість випустити велику кількість акцій і облігацій за високими цінами».

Спекуляція, якщо простими словами.

Мої враження: Читаючі ці рядки у мене виникло відчуття déjà vu, бо він пише про ті речі та явища, які докорінно не змінились навіть в сьогоденні. Тобто 100 років пройшло, а міркування Бізнесу залишилось в переважній більшості таким самим, нажаль.

Однією з головних причин чому бізнес «так поводиться» Форд вбачав у не правильній мотивації бізнесу. А потім розкриває своє бачення мотивації:

 «Функція бізнесу є виробництво для споживання, а не примноження грошей». 

Що в принципі природно і зрозуміло, але навіть зараз в 21 сторіччі ми маємо таку саму проблему в не коректній мотивації бізнесу. Чим більше Генрі Форд вивчав бізнес, тим більше було непорозумінь для нього, як то питання рефінансування бізнесу або сплата процентів від інвестицій, дивіденди акціонерам і багато інших. І взагалі, він дійшов висновку що бізнес не повинен керуватися банкірами, фінансистами та іншими людьми посади, яких пов’язані з грошима, бо ці люди керуються тільки однією мотивацією – грошима. Тому в своїй компанії Ford Motor він поетапно викуповував свою частку акцій у інвесторів, щоб ті не заважали йому приймати прогресивних та ефективних рішень, які були не дуже зрозумілі тим.

Ключовим моментом у розвитку компанії Ford Motor було саме інженерне бачення Генрі Форда і його підхід у розвитку автомобільної галузі та ведення Бізнесу. Так би мовити «інженерний менеджмент» який в свою чергу дав поштовх до створення Фордом власних правил у бізнесі.

І тут ви спитаєте, і що ж він такого зробив, щоб досягти успіху?

Відповідь проста – він робив те, чого не хотіли робити всі інші учасники автомобільного ринку:

•    Надання послуг на першому місці
•    Перейматися не грошима, а якісною роботою
•    Максимально доступна ціна для споживачів, а не робота «на замовлення»
•    Максимальна оптимізація виробничих процесів
•    Висока заробітна платня

Це головні аспекти ведення бізнесу на яких зосередився Генрі Форд. Але попереду були й інші не тривіальні задачі, які потребували вирішення.

Проблеми автомобільного ринку

Позиціонування автомобілів:


Автомобілі на той час позиціонувались скоріше задля прогулянки, аніж для щоденної їзди на роботу або в магазин. Ціна автомобілів була зависока і тому не була доступна більшості людей, а звідси і сприйняття громадою автомобіля, як іграшки для багатіїв.

Сервіс ремонту автомобілів:

Також виробники не надавали будь-якого сервісу після продажів свого автомобіля. А якщо ваше авто потребувало ремонту, необхідно було їхати в майстерню, на якій могли проводити ремонтні роботи тижнями, виписуючи власнику авто захмарні рахунки за ремонт. Автомобільні майстерні з ремонту в ті часи були «гарним» спекулятивним бізнесом. Вони не були зацікавлені зробити швидкий та якісний ремонт, їхнє бажання було направлено виключно на власне збагачення за рахунок власника.

Вирішення проблем:

Генрі Форд впровадив просвітницьку діяльність у вигляді реклами за допомогою якої акцентували увагу потенційних покупців на таких важливих аспектах, як: якісний матеріал, простота і зручність керуванням, надійність і доступна ціна. Також наголошувалось що автомобіль Форд  - це «авто для ділового, професійного та сімейного користування».

Сервіс для Генрі Форда був важливим питанням, адже він вважав, що продаж автомобіля, це перший крок в стосунках з клієнтом, або як він поетично казав «продаж, це прелюдія». Далі ваші стосунки з клієнтом не завершуються (як робили інші виробники), а тільки починаються.

Тому питання сервісу Генрі Форд вирішував шляхом створення повноцінного каналу дистрибуції. Його компанія наймала агентів, які мали приміщення для магазину та майстерні. Вони мали забов’язання шукати клієнтів, продавати та обслуговувати в майстерні. Тобто повноцінно вести клієнта від продажу до сервісу. Таким чином паралельно підвищуючи репутацію самої компанії, як надійної.

Реклама на автомобільному ринку

На той час самою дієвою рекламою для автомобіля були перегони. Хоча Форд не повністю розділяв таких захоплень, але запровадив виробництво спеціальних моделей для перегонів. Оптимізуючи параметри і знаходячи найкращі рішення Генрі робив автомобілі, які перемагали. І таким чином підвищував впізнання бренду Ford Motor  та продажі своїх автомобілів.

Судовий позов на компанію Ford Motor

«Шлях не був легким».  

Компанію Ford Motor намагались вичавити з автомобільного бізнесу, як тільки він почав набирати оберти. Це був позов з приводу порушення одного патенту від Асоціації автомобільних виробників, яким не подобалось прогресивне мислення Форда. Їхньою головною метою було втримання за собою монополії. Але у Форда була впевненість в своїх поглядах на патент та на «гурток» учасників асоціації, які впринципі не збирались розвивати автомобільний бізнес, а скоріше зберегти засновані ними «правила гри» на ринку. 

Асоціація також започаткувала інформаційну війну проти компанії Форда, метою тиску була дискредитація компанії в очах потенційних покупців. Щоб ви розуміли різницю у «вазі»: Асоціація мала 70 мільйонів доларів в активах, в той час, як Ford Motor  - 6 мільйонів. 

В результаті його компанія Ford Motor виграла той судовий позов, хоча і з великими труднощами. Форд звертає увагу на те, що судова справа виявилася найкращою рекламою його компанії та автівок.

Ліпше буде підсумувати цей розділ наступними цитатами Генрі Форда:

«З подібного помилкового уявлення, що життя – це боротьба, яка може бути програна через один необережний рух, виростає велика любов до стабільності. Люди набувають звички напівживого існування. Рідко коли швець наважиться на новомодний спосіб пришивання підошви, і рідко коли ремісник візьметься за впровадження нового методу у своєму ремеслі. Звичка викликає певну інерцію, і будь-яке її порушення сприймається розумом як неприємності».

«Бізнесмени зазнають фіаско тому, що вони люблять свої звички так сильно, що не можуть примусити себе щось змінити».

Ось про такі шалено важливі речі пише Генрі Форд. Тому не слід попадати в пастку своїх звичок.

Переходимо до наступного, не менш цікавого розділу.

2. Виробництво

«Якість – це коли все зроблено правильно, навіть якщо ніхто не перевіряє»

Знищення посад

Ви будете дуже здивовані, як і я в свій час, але Форд у своїх виробничих цехах і загалом у виробництві позбувся посад. Тобто вони були, але там де цього вимагає законодавство або формальна необхідність. Він зробив висновок з огляду досвіду, що «посади-титули» та бюрократичні системи взаємовідносин тільки загальмовують процес виробництва та вирішення необхідних задач та проблем. З такою системою будь-якому робітнику на виробництві була створена можливість вільно звертатись з проблемою чи пропозицією напряму до головуючого цеху, або до директора заводу. За допомогою відсутності посад питання вирішувались в дуже короткий час. Також люди менше думали про самі посади, а більше про продуктивність та якість виконання своєї роботи. Тим самим зменшили кількість людей, які приходили на роботу заради особистого просування, бо посада надавала б їм привілеї та владу.

Винайдення конвеєра

На початку, робітники робили свої дії трохи хаотично та витрачали багато часу на ходіння за інструментами або переміщення комплектуючих з одного місця в інше. Це непокоїло Форда, бо марнувалась велика кількість робочої сили, а саме головне часу на виробництво однієї моделі автомобіля, що в результаті  впливало на кінцеву вартість. Якось він побачив на чиказькій скотобійні, як рухаються на гачках підвішені тушки з корів для їх подальшого розбирання. Це надихнуло Форда на створення конвеєру, який працював би за принципом: робітник стоїть на місці, а деталі та інструменти доставляються до нього за допомогою спеціальної рухомої лінії. Цей спосіб зробив шалений стрибок у швидкості та якості виробництва.

Взагалі Генрі Форда можна охарактеризувати, як інженера оптимізатора. Він постійно хотів все зробити ще краще, простіше, легше, швидше та саме головне якісніше і доступніше.

Форд максимально фокусував увагу своїх робітників на головному  - якісна робота.

Система наймання працівників

Коли наймали працівників на заводи, їм надавали «анкету просування» в якій вони вказували свої додаткові здібності або фахові знання в інших галузях. Завдяки такому підходу, коли виникала необхідність вирішення певної проблеми, винайдення нового інструменту, оптимізація виробничої лінії, зменшення відходів і таке інше, по цим анкетам знаходили фахових людей, які допомагали вирішувати вище згадані завдання. Тобто така схема не потребувала наймання нових спеціалістів, а використовувала тих хто вже працює на заводі. Знов таки зменшуючи при цьому вартість виробничих процесів.

Між іншим, на заводи Форда наймали людей з різними вадами та навіть колишніх в’язнів, як писав Генрі Форд «ми наймаємо людину, а не її історію». Всім надавались однакові можливості на заробіток. Наприклад, був цех в якому надто високий рівень гучності, тому в ньому працювали глухонімі люди, в іншому роботу виконували сліпі і так далі. Навіть був окремий цех по збиранню певних деталей, роботу в якому виконували туберкульозні співробітники. Не можуть не вражати вище згадані факти.

І в цьому Форд вбачав певну логіку – якщо для виконання певної роботи або операції необхідна одна рука, зір та слух, то на це місце наймали саме таку людину. Бо наймати фізично здорову людину на робоче місце де може працювати людина з певними вадами і навпаки – це безглузде марнотратство! А марнотратство для Форда було недопустимо.

Оплата праці

«Прагненням працедавця, як лідера, має бути якнайбільша заробітна плата у своїй галузі, а прагненням працівника – виконати якомога більше роботи, щоб така зарплата стала можлива». 

Але не сам особисто працедавець платить заробітну плату, а це робить Бізнес. Тобто Бізнес установлює/обмежує заробітну плату, а не навпаки. Тому Форд і акцентує увагу на тому, що зроблена якісно робота працівником впливає на Бізнес і таким чином на його зарплату.

А далі додає:

«У заробітній платі є щось святе – вона означає добробут сім’ї і захищеність рідних. Люди повинні ступати дуже обережно по полю заробітної плати. У бухгалтерських книгах заробітна плата є лише цифрами, у реальному світі вона є кошиком з хлібом, пакою з вугіллям, колискою для немовляти й освітою для дітей; сімейним комфортом та радістю».

Ви колись чули хоч би схожі міркування про заробітну плату від якогось працедавця? Особисто я ні. І таке щире та глибинне розмірковування про заробітну плату мене особисто вразило. Якщо підсумувати, то Форд дійшов висновку, що найвища заробітна плата працівника + бонуси, призводить до найкращих виробничих результатів, і в цілому швидкого зростання Бізнесу.

«Скорочення зарплат є найпростішим і найлінивішим способом справитися з ситуацією, не кажучи про його не гуманність. Це, по суті, перекладання на працівників некомпетентності керівництва бізнесу». 

Тому на заводах Форда, працівники отримувати мінімальну зарплату в 5$ за робочий день. Робочий день був зменшений до оптимальних 8 годин, з точки зору фізичної та моральної ефективності. Саме такі розмірковування привели до такого рівня зарплатні, бо працівникам-чоловікам не було потреби найматись на додаткову роботу, щоб збільшити свій дохід задля нормального життя своєї родини. Вони могли сфокусуватись на своєму основному робочому місці – цех заводу Генрі Форда. А їхнім жінкам також не треба було найматися задля збільшення родинного бюджету.

Ось такі цікаві моменти про зарплатню.

Оптимізація виробництва та зниження ціни

На протязі всього часу Генрі Форд приділяв багато уваги задля оптимізації та покращення виробничих процесів, які в свою чергу вели до зниження собівартості автомобіля. За рахунок впровадження цього принципу компанія Ford Motor з кожним роком зменшувала ціну на автомобіль, роблячи його доступнішим і як наслідок збільшуючи минулорічні показники продажів. Основна ідея Форда полягала в тому, щоб його автомобіль могли купити якомога більше людей.

Переходимо до останнього розділу.

3. Суспільство

В момент читання книги постійно щось дивує, а саме «інженерне мислення» Форда, який береться за розгляд певного питання з інженерної точки зору. Розглядає, розмірковує, перевіряє, тестує і лише потім запроваджує у життя. Це мені нагадало Ніколу Тесла, який проводив свої досліди уві сні, а потім уже в житті. Але повернемось до Генрі Форда.

Він постійно розмірковує над суспільними питаннями, які не менш важливі за промисловість та виробництво. Писати про все немає можливості і немає сенсу, краще прочитати книгу, але на основних моментах з акцентую вашу увагу.

Концепція рівності людей. Чи існує вона?

Концепція, яка каже нам про рівність людей, або бажання зробити всіх рівними, являється помилковою, яка скоріше веде до регресу людства в цілому. Тому, що немає рівних людей, ані за фізичними, ані за інтелектуальними і іншими рисами. Всі люди різні. В природі взагалі немає двох однакових речей або індивідуумів. Талановитих людей менше, ніж звичайних. Саме вони створюють щось нове. І це нове допомагає менш талановитим людям жити з меншими зусиллями. Від цього більше користі всім у суспільстві. Тому концепція рівності людей протиприродна, а тому нежиттєздатна.

Хто переможе? Гроші або Люди?

«Основні галузі – це сільське господарство, виробництво й транспорт. Життя суспільства неможливе без них».

Гроші, це лише гроші. Занадто перевищена їхня цінність у сучасному світі. Про це писав Форд століття тому назад!? Не нагадує це вам відчуття déjà vu? Хоча гроші, по суті інструмент, за допомогою якого ти купуєш матеріли і потім виробляєш корисну річ для суспільства. Все інше це спекуляція та тягар на шляху до розвитку всього суспільства загалом.

«Можна стримати світ від руху вперед, але неможливо запобігти його руху назад, тобто його деградації».

Виробництво повинно слугувати суспільству, а не навпаки. Виробляти якісні та необхідні продукти за найнижчою ціною, за рахунок оптимізації та менеджменту. Тобто не споживач існує для виробника, а виробник для споживача. Але чомусь багато хто забуває про таку просту та чисту, як сльоза, істину. Форд піднімає питання недосконалості фінансової системи, бо заробляння грошей заради самих грошей призводять, якраз до деградації суспільства в цілому.

Якщо трохи продовжити мислення в цьому напрямку, то дійдемо до такої цікавої концепції. Не гроші засновують компанії, не гроші виробляють та продають товари, не гроші роблять наукові відкриття, не гроші вирішують складні математичні завдання – все це роблять ЛЮДИ!

Cаме ЛЮДИНА є рушійною силою вперед! А гроші хоч і важливий, але один із інструментів. Та все ж таки маємо досить сумний та парадоксальний ефект, про який пише Форд:

«У світі існує набагато більше багатства, ніж грошей, і тому реальне багатство часто змушене чекати на гроші, а це призводить до найпарадоксальнішої ситуації, коли наповнений багатствами світ терпить злидні».

«Бідність світу рідко коли визначається відсутністю товарів, але часто -«грошовим голодом»».

Краще ще раз перечитайте останні цитати, бо вони одночасно емоційні і в той же час правдиві.

Навіщо бути бідним?

«Під бідністю я маю на увазі відсутність достатньої кількості їжі, житла та одягу, як для окремої особи, так і для цілої сім’ї».

Бідність формується по одній з причин – дефіцит самого необхідного для комфортного життя людини та її сім’ї. Тобто необхідно «вилікувати» бідність надлишком цього всього «необхідного». Також Генрі Форд вбачав причину бідності в поганій взаємодії між виробництвом і розподілом, як у промисловості так і в сільському господарстві. А саме він каже про марнотратство, яке виникає внаслідок інерції та перевитрат енергії. Маємо дефіцит необхідних товарів, як наслідок марнотратства.

«Людина не може розраховувати на прогрес, якщо не хоче мислити».

Маємо три основні ВИДИ МАРНОТРАТСТВА – управлінський, енергетично-ресурсний та людська «економність». Перший виникає з причини короткозорості менеджменту, яке турбується лише про гроші, а не високу якість за низьку ціну на товари або послуги. Як наслідок маємо перевитрати на непотрібні засоби, що ведуть до великих цін на товари. Другий вид - енергетично-ресурсне марнотратство - виникає в результаті людської інерційності. Інерційність, як метод мислення, призводить до застою. Тобто замість оптимізації виробництва та процесів, все робиться «старими» способами та методами, внаслідок чого втрачаємо багато енергії та земних ресурсів. І третій людська «економність».

«Економність це марнотратство: це втрата життєвої наснаги, живильних соків».

Форд має на увазі занадто переоцінене в суспільстві мислення про заощадження. Заощадження це страх. Страх, який призводить лише до зменшення витрат, та не оптимізацію самих процесів які лежать в основі. Тобто замість того щоб думати, якими методами та засобами можна збільшити врожай, люди намагаються менше їсти. Цей приклад скоріше ілюстрація самої суті «економності» ніж факт. Такий підхід оманливий, бо не вирішує поставлених питань, а всього лиш відтерміновує їх вирішення.

І ще одна важлива цитата про заощадження грошей:

«Молоді люди повинні інвестувати, а не відкладати. Вони повинні інвестувати в самих себе, щоб збільшити свою творчу цінність, а коли вони вийдуть на пік корисності, тоді в них буде час думати про заощадження – постійне відкладання певної частки свого доходу. Ви не заощаджуєте, якщо ваші заощадження перешкоджають вам стати продуктивнішим у житті. Насправді ви крадете зі свого кінцевого капіталу, і ви зменшуєте вартість того, що інвестувала у вас природа». 

Висновки

Генрі Форд пройшов хоч і не простий шлях, зате насичений і цікавий, від створення ідеї до масового виробництва автомобіля. Від певного шоку ринкових відносин, до створення нових ділових та виробничих ідеалів та правил, які б рухали виробництво в прогресивному напрямку. Від марнотратних засобів вирішення питань, до оптимізації.

Його погляди будувались на здоровому глузді та великому досвіді. Можна назвати їх фундаментальними, бо це основи основ. Головною своєю метою він вбачав у служінні людям. А це по суті являється фундаментом цілого людства. Він вбачав в цьому свій поклик та призначення.

І саме така, коректна, реалістична та насичена поштовхом Мотивація Бізнесу і повинна бути. Виробництво для споживання, а не навпаки. Ми живемо не задля заробляння грошей, а задля самого життя. І Людина, як індивід, важливіша за будь-які гроші, бо люди є рушійною силою у вирішені покладених на людство завдань. А реальне багатство це те, що ми маємо зробити ще краще ніж це є зараз.

І хочеться закінчити огляд цієї вельми цікавої автобіографічної книги, наступною цитатою:

«Зовнішня торгівля сповнена ілюзій. Ми повинні бажати кожній нації якомога більшого ступеня самовідтворення. Замість того, щоб бажати їх узалежнити від себе і своїх товарів, ми повинні побажати їм навчитись виробляти своє та створити міцно засновану власну цивілізацію. Коли кожна нація навчиться виробляти речі, до яких має хист, ми зможемо приступити до служіння одне одному на такій основі, коли не буде ніякої конкуренції».

P.S. Ідея виникнення мотиваційного постеру

Ви маєте можливість купити мотивуючий постер "Якість від Генрі Форда" в  нашому магазині постерів DayDreamer. Саме ця книга, та його автор надихнули нас на його створення. Тепер цей постулат ви можете повісити у своєму офісі або на виробництві, щоб правильно мотивувати на надихати свою команду! Успіхів вам!

P.P.S.Читайте, досягайте цілей, розбудовуйте успішний бізнес, а також радійте життю! До нових книжкових зустрічей!