Книга Генрі Форд - Моє життя та робота

Вітаю Вас!

Сьогодні хочу познайомити вас з дуже цікавою автобіографічною книгою, а точніше з мислячою людиною, вдалого інженера, персоною в історії виробництва автомобілів, винахідника конвеєра і багато іншого - Генрі Форда! Я впевнений, що ви про нього чули. Але ці «чутки» напевно здебільшого обмежуються знанням про те, що він заснував одну із самих могутніх автомобільних компаній та був засновником конвеєра. Запевняю вас, мої знання про Форда та його компанію, теж обмежувались такими тезами, допоки я не прочитав книгу «Генрі Форд. Моє життя та робота» від видавництва «Наш Формат». Як то кажуть, книжки до нас йдуть саме тоді, коли ми цього потребуємо.

ДЛЯ КОГО ЦЯ КНИГА:

Вона для широкого кола читача, але все ж таки її просто must read всім підприємцям, які займаються виробництвом товарів або наданням послуг! Бо там ви знайдете багато корисного досвіду управлінських принципів, ідеологічних міркувань та конструктивні способи мислення! А також коректну мотивацію для бізнесу!

Читаючи книгу в мене було періодичне відчуття déjà vu, від деяких процесів та світоглядів, які залишились такими самими як і сьогодні, при цьому не самих корисних та ефективних. Але про все це давайте по черзі.

Книгу «Моє життя та робота» Генрі Форда можна умовно поділити на 3 основні розділи, в яких він ретельно та глибоко висвітлює свої думки, факти та досягнення:

1. Бізнес
2. Виробництво
3. Суспільство 

Кожен з цих розділів я розгляну окремо, фокусуючись на самих основних його ідеях та міркуваннях. Але спершу, про те як все починалось… 

Початок справи

«Працювати – це природно для людини.»

Перші знайомства Форда з механізмами почались з малих років. Його найкращими друзями тоді були всілякі інструменти та специфічні знаряддя для майстрування та ремонту чогось. З дитинства Генрі Форд бачив, як його родина фізично тяжко працювала на своїй землі обробляючи її. Хоча самому  Генрі не подобалось обробляти родинні угіддя. Він розглядав це як марнування життєвих сил та часу, бо коефіцієнт корисної дії обробки землі сягав приблизно 5%. Він вважав, що важку працю на полях повинна робити техніка, а людина керувати нею.

Його серце полонила ідея створення транспортного засобу, який дозволив би перевозити людей та вантажі без коней і був доступний більшості людей. На той момент їздили без коней тільки трактори та паровози. Працювали вони на паровому двигуні, це і було початком Фордівських експериментів в конструюванні своєї першої машини, яка їздила за допомогою парового двигуна. Після повного вивчення парових двигунів та експериментів з ними, він дійшов висновку, що за ними немає майбутнього, з технічних та практичних причин для реалізації автомобіля.

«Ідея не обов’язково гарна, тому що стара, і не обов’язково погана через те, що нова, але якщо стара ідея працює, то на нову ідею покладається завдання щодо отримання доказів на свою користь»

Далі ідуть роки пильного вивчення бензинового двигуна та конструювання «бензинового возика». Після успішних експериментів в 1896 році він продає свій перший бензиновий автомобіль за 200$, а в 1902 році започатковує свою  власну компанію Ford Motor.

Перший "бензиновий возик" від Генрі Форда

Цікавий факт: від початку експериментів до старту масового виробництва автомобіля Форд інвестував приблизно 10 років свого життя. Ніяких «магічних» паличок і феєричних осягнень за одну ніч. Праця, праця і ще більше праці.

1. Бізнес

Специфіка ринку

«Бізнес – це просто праця. Спекуляція вже виготовленими речами – це не бізнес. Це лише більш-менш пристойне паразитування, яке не можна усунути на законодавчому рівні».

Всі ті 10 років його роботи з конструювання та експериментів з двигунами було суто інженерною роботою, а тепер після заснування своєї компанії та започаткування власного виробництва прийшов період знайомлення з Бізнесом.

Що таке бізнес? Як він ведеться? Чому саме так? Все це почав вивчати Форд. Він так само завзято і систематично вивчав Бізнес як і двигуни. Початок знайомства з «догмами успішного бізнесу» було досить дивним відкриттям для нього.

І ось перші з них:

«Специфіка бізнесу полягала в тому, що основна увага приділялася фінансам, а не ефективності послуг».

Тобто бізнесу було в принципі начхати на споживачів, вони хотіли продати якомога дорожче свій продукт не самої високої якості. Це вже не кажучи навіть про оптимізацію та покращення виробничих потужностей.  Приділялась зависока увага до фінансів, замість самого виробництва та надання послуг клієнту.

А «Гарним бізнесом уважався не той, у якому за гарну роботу отримували справедливий прибуток, а той що давав можливість випустити велику кількість акцій і облігацій за високими цінами».

Спекуляція, якщо простими словами.

Мої враження: Читаючі ці рядки у мене виникло відчуття déjà vu, бо він пише про ті речі та явища, які докорінно не змінились навіть в сьогоденні. Тобто 100 років пройшло, а міркування Бізнесу залишилось в переважній більшості таким самим, нажаль.

Однією з головних причин чому бізнес «так поводиться» Форд вбачав у не правильній мотивації бізнесу. А потім розкриває своє бачення мотивації:

 «Функція бізнесу є виробництво для споживання, а не примноження грошей». 

Що в принципі природно і зрозуміло, але навіть зараз в 21 сторіччі ми маємо таку саму проблему в не коректній мотивації бізнесу. Чим більше Генрі Форд вивчав бізнес, тим більше було непорозумінь для нього, як то питання рефінансування бізнесу або сплата процентів від інвестицій, дивіденди акціонерам і багато інших. І взагалі, він дійшов висновку що бізнес не повинен керуватися банкірами, фінансистами та іншими людьми посади, яких пов’язані з грошима, бо ці люди керуються тільки однією мотивацією – грошима. Тому в своїй компанії Ford Motor він поетапно викуповував свою частку акцій у інвесторів, щоб ті не заважали йому приймати прогресивних та ефективних рішень, які були не дуже зрозумілі тим.

Ключовим моментом у розвитку компанії Ford Motor було саме інженерне бачення Генрі Форда і його підхід у розвитку автомобільної галузі та ведення Бізнесу. Так би мовити «інженерний менеджмент» який в свою чергу дав поштовх до створення Фордом власних правил у бізнесі.

І тут ви спитаєте, і що ж він такого зробив, щоб досягти успіху?

Відповідь проста – він робив те, чого не хотіли робити всі інші учасники автомобільного ринку:

•    Надання послуг на першому місці
•    Перейматися не грошима, а якісною роботою
•    Максимально доступна ціна для споживачів, а не робота «на замовлення»
•    Максимальна оптимізація виробничих процесів
•    Висока заробітна платня

Це головні аспекти ведення бізнесу на яких зосередився Генрі Форд. Але попереду були й інші не тривіальні задачі, які потребували вирішення.

Проблеми автомобільного ринку

Позиціонування автомобілів:


Автомобілі на той час позиціонувались скоріше задля прогулянки, аніж для щоденної їзди на роботу або в магазин. Ціна автомобілів була зависока і тому не була доступна більшості людей, а звідси і сприйняття громадою автомобіля, як іграшки для багатіїв.

Сервіс ремонту автомобілів:

Також виробники не надавали будь-якого сервісу після продажів свого автомобіля. А якщо ваше авто потребувало ремонту, необхідно було їхати в майстерню, на якій могли проводити ремонтні роботи тижнями, виписуючи власнику авто захмарні рахунки за ремонт. Автомобільні майстерні з ремонту в ті часи були «гарним» спекулятивним бізнесом. Вони не були зацікавлені зробити швидкий та якісний ремонт, їхнє бажання було направлено виключно на власне збагачення за рахунок власника.

Вирішення проблем:

Генрі Форд впровадив просвітницьку діяльність у вигляді реклами за допомогою якої акцентували увагу потенційних покупців на таких важливих аспектах, як: якісний матеріал, простота і зручність керуванням, надійність і доступна ціна. Також наголошувалось що автомобіль Форд  - це «авто для ділового, професійного та сімейного користування».

Сервіс для Генрі Форда був важливим питанням, адже він вважав, що продаж автомобіля, це перший крок в стосунках з клієнтом, або як він поетично казав «продаж, це прелюдія». Далі ваші стосунки з клієнтом не завершуються (як робили інші виробники), а тільки починаються.

Тому питання сервісу Генрі Форд вирішував шляхом створення повноцінного каналу дистрибуції. Його компанія наймала агентів, які мали приміщення для магазину та майстерні. Вони мали забов’язання шукати клієнтів, продавати та обслуговувати в майстерні. Тобто повноцінно вести клієнта від продажу до сервісу. Таким чином паралельно підвищуючи репутацію самої компанії, як надійної.

Реклама на автомобільному ринку

На той час самою дієвою рекламою для автомобіля були перегони. Хоча Форд не повністю розділяв таких захоплень, але запровадив виробництво спеціальних моделей для перегонів. Оптимізуючи параметри і знаходячи найкращі рішення Генрі робив автомобілі, які перемагали. І таким чином підвищував впізнання бренду Ford Motor  та продажі своїх автомобілів.

Судовий позов на компанію Ford Motor

«Шлях не був легким».  

Компанію Ford Motor намагались вичавити з автомобільного бізнесу, як тільки він почав набирати оберти. Це був позов з приводу порушення одного патенту від Асоціації автомобільних виробників, яким не подобалось прогресивне мислення Форда. Їхньою головною метою було втримання за собою монополії. Але у Форда була впевненість в своїх поглядах на патент та на «гурток» учасників асоціації, які впринципі не збирались розвивати автомобільний бізнес, а скоріше зберегти засновані ними «правила гри» на ринку. 

Асоціація також започаткувала інформаційну війну проти компанії Форда, метою тиску була дискредитація компанії в очах потенційних покупців. Щоб ви розуміли різницю у «вазі»: Асоціація мала 70 мільйонів доларів в активах, в той час, як Ford Motor  - 6 мільйонів. 

В результаті його компанія Ford Motor виграла той судовий позов, хоча і з великими труднощами. Форд звертає увагу на те, що судова справа виявилася найкращою рекламою його компанії та автівок.

Ліпше буде підсумувати цей розділ наступними цитатами Генрі Форда:

«З подібного помилкового уявлення, що життя – це боротьба, яка може бути програна через один необережний рух, виростає велика любов до стабільності. Люди набувають звички напівживого існування. Рідко коли швець наважиться на новомодний спосіб пришивання підошви, і рідко коли ремісник візьметься за впровадження нового методу у своєму ремеслі. Звичка викликає певну інерцію, і будь-яке її порушення сприймається розумом як неприємності».

«Бізнесмени зазнають фіаско тому, що вони люблять свої звички так сильно, що не можуть примусити себе щось змінити».

Ось про такі шалено важливі речі пише Генрі Форд. Тому не слід попадати в пастку своїх звичок.

Переходимо до наступного, не менш цікавого розділу.

2. Виробництво

«Якість – це коли все зроблено правильно, навіть якщо ніхто не перевіряє»

Знищення посад

Ви будете дуже здивовані, як і я в свій час, але Форд у своїх виробничих цехах і загалом у виробництві позбувся посад. Тобто вони були, але там де цього вимагає законодавство або формальна необхідність. Він зробив висновок з огляду досвіду, що «посади-титули» та бюрократичні системи взаємовідносин тільки загальмовують процес виробництва та вирішення необхідних задач та проблем. З такою системою будь-якому робітнику на виробництві була створена можливість вільно звертатись з проблемою чи пропозицією напряму до головуючого цеху, або до директора заводу. За допомогою відсутності посад питання вирішувались в дуже короткий час. Також люди менше думали про самі посади, а більше про продуктивність та якість виконання своєї роботи. Тим самим зменшили кількість людей, які приходили на роботу заради особистого просування, бо посада надавала б їм привілеї та владу.

Винайдення конвеєра

На початку, робітники робили свої дії трохи хаотично та витрачали багато часу на ходіння за інструментами або переміщення комплектуючих з одного місця в інше. Це непокоїло Форда, бо марнувалась велика кількість робочої сили, а саме головне часу на виробництво однієї моделі автомобіля, що в результаті  впливало на кінцеву вартість. Якось він побачив на чиказькій скотобійні, як рухаються на гачках підвішені тушки з корів для їх подальшого розбирання. Це надихнуло Форда на створення конвеєру, який працював би за принципом: робітник стоїть на місці, а деталі та інструменти доставляються до нього за допомогою спеціальної рухомої лінії. Цей спосіб зробив шалений стрибок у швидкості та якості виробництва.

Взагалі Генрі Форда можна охарактеризувати, як інженера оптимізатора. Він постійно хотів все зробити ще краще, простіше, легше, швидше та саме головне якісніше і доступніше.

Форд максимально фокусував увагу своїх робітників на головному  - якісна робота.

Система наймання працівників

Коли наймали працівників на заводи, їм надавали «анкету просування» в якій вони вказували свої додаткові здібності або фахові знання в інших галузях. Завдяки такому підходу, коли виникала необхідність вирішення певної проблеми, винайдення нового інструменту, оптимізація виробничої лінії, зменшення відходів і таке інше, по цим анкетам знаходили фахових людей, які допомагали вирішувати вище згадані завдання. Тобто така схема не потребувала наймання нових спеціалістів, а використовувала тих хто вже працює на заводі. Знов таки зменшуючи при цьому вартість виробничих процесів.

Між іншим, на заводи Форда наймали людей з різними вадами та навіть колишніх в’язнів, як писав Генрі Форд «ми наймаємо людину, а не її історію». Всім надавались однакові можливості на заробіток. Наприклад, був цех в якому надто високий рівень гучності, тому в ньому працювали глухонімі люди, в іншому роботу виконували сліпі і так далі. Навіть був окремий цех по збиранню певних деталей, роботу в якому виконували туберкульозні співробітники. Не можуть не вражати вище згадані факти.

І в цьому Форд вбачав певну логіку – якщо для виконання певної роботи або операції необхідна одна рука, зір та слух, то на це місце наймали саме таку людину. Бо наймати фізично здорову людину на робоче місце де може працювати людина з певними вадами і навпаки – це безглузде марнотратство! А марнотратство для Форда було недопустимо.

Оплата праці

«Прагненням працедавця, як лідера, має бути якнайбільша заробітна плата у своїй галузі, а прагненням працівника – виконати якомога більше роботи, щоб така зарплата стала можлива». 

Але не сам особисто працедавець платить заробітну плату, а це робить Бізнес. Тобто Бізнес установлює/обмежує заробітну плату, а не навпаки. Тому Форд і акцентує увагу на тому, що зроблена якісно робота працівником впливає на Бізнес і таким чином на його зарплату.

А далі додає:

«У заробітній платі є щось святе – вона означає добробут сім’ї і захищеність рідних. Люди повинні ступати дуже обережно по полю заробітної плати. У бухгалтерських книгах заробітна плата є лише цифрами, у реальному світі вона є кошиком з хлібом, пакою з вугіллям, колискою для немовляти й освітою для дітей; сімейним комфортом та радістю».

Ви колись чули хоч би схожі міркування про заробітну плату від якогось працедавця? Особисто я ні. І таке щире та глибинне розмірковування про заробітну плату мене особисто вразило. Якщо підсумувати, то Форд дійшов висновку, що найвища заробітна плата працівника + бонуси, призводить до найкращих виробничих результатів, і в цілому швидкого зростання Бізнесу.

«Скорочення зарплат є найпростішим і найлінивішим способом справитися з ситуацією, не кажучи про його не гуманність. Це, по суті, перекладання на працівників некомпетентності керівництва бізнесу». 

Тому на заводах Форда, працівники отримувати мінімальну зарплату в 5$ за робочий день. Робочий день був зменшений до оптимальних 8 годин, з точки зору фізичної та моральної ефективності. Саме такі розмірковування привели до такого рівня зарплатні, бо працівникам-чоловікам не було потреби найматись на додаткову роботу, щоб збільшити свій дохід задля нормального життя своєї родини. Вони могли сфокусуватись на своєму основному робочому місці – цех заводу Генрі Форда. А їхнім жінкам також не треба було найматися задля збільшення родинного бюджету.

Ось такі цікаві моменти про зарплатню.

Оптимізація виробництва та зниження ціни

На протязі всього часу Генрі Форд приділяв багато уваги задля оптимізації та покращення виробничих процесів, які в свою чергу вели до зниження собівартості автомобіля. За рахунок впровадження цього принципу компанія Ford Motor з кожним роком зменшувала ціну на автомобіль, роблячи його доступнішим і як наслідок збільшуючи минулорічні показники продажів. Основна ідея Форда полягала в тому, щоб його автомобіль могли купити якомога більше людей.

Переходимо до останнього розділу.

3. Суспільство

В момент читання книги постійно щось дивує, а саме «інженерне мислення» Форда, який береться за розгляд певного питання з інженерної точки зору. Розглядає, розмірковує, перевіряє, тестує і лише потім запроваджує у життя. Це мені нагадало Ніколу Тесла, який проводив свої досліди уві сні, а потім уже в житті. Але повернемось до Генрі Форда.

Він постійно розмірковує над суспільними питаннями, які не менш важливі за промисловість та виробництво. Писати про все немає можливості і немає сенсу, краще прочитати книгу, але на основних моментах з акцентую вашу увагу.

Концепція рівності людей. Чи існує вона?

Концепція, яка каже нам про рівність людей, або бажання зробити всіх рівними, являється помилковою, яка скоріше веде до регресу людства в цілому. Тому, що немає рівних людей, ані за фізичними, ані за інтелектуальними і іншими рисами. Всі люди різні. В природі взагалі немає двох однакових речей або індивідуумів. Талановитих людей менше, ніж звичайних. Саме вони створюють щось нове. І це нове допомагає менш талановитим людям жити з меншими зусиллями. Від цього більше користі всім у суспільстві. Тому концепція рівності людей протиприродна, а тому нежиттєздатна.

Хто переможе? Гроші або Люди?

«Основні галузі – це сільське господарство, виробництво й транспорт. Життя суспільства неможливе без них».

Гроші, це лише гроші. Занадто перевищена їхня цінність у сучасному світі. Про це писав Форд століття тому назад!? Не нагадує це вам відчуття déjà vu? Хоча гроші, по суті інструмент, за допомогою якого ти купуєш матеріли і потім виробляєш корисну річ для суспільства. Все інше це спекуляція та тягар на шляху до розвитку всього суспільства загалом.

«Можна стримати світ від руху вперед, але неможливо запобігти його руху назад, тобто його деградації».

Виробництво повинно слугувати суспільству, а не навпаки. Виробляти якісні та необхідні продукти за найнижчою ціною, за рахунок оптимізації та менеджменту. Тобто не споживач існує для виробника, а виробник для споживача. Але чомусь багато хто забуває про таку просту та чисту, як сльоза, істину. Форд піднімає питання недосконалості фінансової системи, бо заробляння грошей заради самих грошей призводять, якраз до деградації суспільства в цілому.

Якщо трохи продовжити мислення в цьому напрямку, то дійдемо до такої цікавої концепції. Не гроші засновують компанії, не гроші виробляють та продають товари, не гроші роблять наукові відкриття, не гроші вирішують складні математичні завдання – все це роблять ЛЮДИ!

Cаме ЛЮДИНА є рушійною силою вперед! А гроші хоч і важливий, але один із інструментів. Та все ж таки маємо досить сумний та парадоксальний ефект, про який пише Форд:

«У світі існує набагато більше багатства, ніж грошей, і тому реальне багатство часто змушене чекати на гроші, а це призводить до найпарадоксальнішої ситуації, коли наповнений багатствами світ терпить злидні».

«Бідність світу рідко коли визначається відсутністю товарів, але часто -«грошовим голодом»».

Краще ще раз перечитайте останні цитати, бо вони одночасно емоційні і в той же час правдиві.

Навіщо бути бідним?

«Під бідністю я маю на увазі відсутність достатньої кількості їжі, житла та одягу, як для окремої особи, так і для цілої сім’ї».

Бідність формується по одній з причин – дефіцит самого необхідного для комфортного життя людини та її сім’ї. Тобто необхідно «вилікувати» бідність надлишком цього всього «необхідного». Також Генрі Форд вбачав причину бідності в поганій взаємодії між виробництвом і розподілом, як у промисловості так і в сільському господарстві. А саме він каже про марнотратство, яке виникає внаслідок інерції та перевитрат енергії. Маємо дефіцит необхідних товарів, як наслідок марнотратства.

«Людина не може розраховувати на прогрес, якщо не хоче мислити».

Маємо три основні ВИДИ МАРНОТРАТСТВА – управлінський, енергетично-ресурсний та людська «економність». Перший виникає з причини короткозорості менеджменту, яке турбується лише про гроші, а не високу якість за низьку ціну на товари або послуги. Як наслідок маємо перевитрати на непотрібні засоби, що ведуть до великих цін на товари. Другий вид - енергетично-ресурсне марнотратство - виникає в результаті людської інерційності. Інерційність, як метод мислення, призводить до застою. Тобто замість оптимізації виробництва та процесів, все робиться «старими» способами та методами, внаслідок чого втрачаємо багато енергії та земних ресурсів. І третій людська «економність».

«Економність це марнотратство: це втрата життєвої наснаги, живильних соків».

Форд має на увазі занадто переоцінене в суспільстві мислення про заощадження. Заощадження це страх. Страх, який призводить лише до зменшення витрат, та не оптимізацію самих процесів які лежать в основі. Тобто замість того щоб думати, якими методами та засобами можна збільшити врожай, люди намагаються менше їсти. Цей приклад скоріше ілюстрація самої суті «економності» ніж факт. Такий підхід оманливий, бо не вирішує поставлених питань, а всього лиш відтерміновує їх вирішення.

І ще одна важлива цитата про заощадження грошей:

«Молоді люди повинні інвестувати, а не відкладати. Вони повинні інвестувати в самих себе, щоб збільшити свою творчу цінність, а коли вони вийдуть на пік корисності, тоді в них буде час думати про заощадження – постійне відкладання певної частки свого доходу. Ви не заощаджуєте, якщо ваші заощадження перешкоджають вам стати продуктивнішим у житті. Насправді ви крадете зі свого кінцевого капіталу, і ви зменшуєте вартість того, що інвестувала у вас природа». 

Висновки

Генрі Форд пройшов хоч і не простий шлях, зате насичений і цікавий, від створення ідеї до масового виробництва автомобіля. Від певного шоку ринкових відносин, до створення нових ділових та виробничих ідеалів та правил, які б рухали виробництво в прогресивному напрямку. Від марнотратних засобів вирішення питань, до оптимізації.

Його погляди будувались на здоровому глузді та великому досвіді. Можна назвати їх фундаментальними, бо це основи основ. Головною своєю метою він вбачав у служінні людям. А це по суті являється фундаментом цілого людства. Він вбачав в цьому свій поклик та призначення.

І саме така, коректна, реалістична та насичена поштовхом Мотивація Бізнесу і повинна бути. Виробництво для споживання, а не навпаки. Ми живемо не задля заробляння грошей, а задля самого життя. І Людина, як індивід, важливіша за будь-які гроші, бо люди є рушійною силою у вирішені покладених на людство завдань. А реальне багатство це те, що ми маємо зробити ще краще ніж це є зараз.

І хочеться закінчити огляд цієї вельми цікавої автобіографічної книги, наступною цитатою:

«Зовнішня торгівля сповнена ілюзій. Ми повинні бажати кожній нації якомога більшого ступеня самовідтворення. Замість того, щоб бажати їх узалежнити від себе і своїх товарів, ми повинні побажати їм навчитись виробляти своє та створити міцно засновану власну цивілізацію. Коли кожна нація навчиться виробляти речі, до яких має хист, ми зможемо приступити до служіння одне одному на такій основі, коли не буде ніякої конкуренції».

P.S. Ідея виникнення мотиваційного постеру

Ви маєте можливість купити мотивуючий постер "Якість від Генрі Форда" в  нашому магазині постерів DayDreamer. Саме ця книга, та його автор надихнули нас на його створення. Тепер цей постулат ви можете повісити у своєму офісі або на виробництві, щоб правильно мотивувати на надихати свою команду! Успіхів вам!

P.P.S.Читайте, досягайте цілей, розбудовуйте успішний бізнес, а також радійте життю! До нових книжкових зустрічей!